Розглянуто деякі питання термінології граніт-зеленокам'яних поясів. Показано, що згідно з критеріями, розробленими К. Конді для визначення граніт-зеленокам'яних поясів і власне зеленокам'яних структур, геологічні утворення Приазов'я не є такими. Їх слід вважати мегаскіалітами гранулітового фундаменту. Отже, Західне Приазов'я не слід відносити до граніт- чи грануліт-зеленокам'яної області.

Встановлено, що Варварівський масив складений переважно монцодіоритами за участю плагіопіроксенітів, габроноритів та чарнокітоїдів. Він розглядається як поліфазний розшарований інтрузив, вихідна магма якого мала високомагнезіальний склад і була контамінована як у проміжній камері, так і на місці становлення. Масив є генетичним аналогом Єлань-В'язівського плутону, а також Бушвельд, Садбері, Стілуотер та інших контамінованих масивів.

Схему магматизму Українського щита побудовано на геологічних і радіоізотопних даних. Велике значення надано гранулітовому фундаменту щита, як джерелу корового магматизму; стисло охарактеризовано продукти корового, мантійного та мантійно-корового магматизму. Припущено, що гнейсоподібні ендербіти, що складають основу гранулітового фундаменту, є результатом палінгенної переробки доархейського матеріалу. Еволюція магматизму супроводжувалася збільшенням внесення в земну кору великих елементів, передусім калію, вірогідно, внаслідок збудження більш глибинних горизонтів верхньої мантії. Максимум цього процесу припадає на період 2,0 - 1,7 млрд років. За короткий проміжок часу були сформовані майже всі гранітоїдні комплекси незеленокам'яних районів. Еволюція магматизму в цих районах щита здійснювалася в такій послідовності: гнейсо-ендербіти та базит-ультрабазитові асоціації; реоморфічні та метасоматичні ендербітоїди; нормальні граніти кіровоградсько-житомирського типу; монцонітоїди букинсько-новоукраїнського типу; рапаківігранітові, лужносієнітові та лужні комплекси. Набір комплексів із різною повнотою повторюється у всіх незеленокам'яних районах щита.

Описаны методики высокочастотного определения состава плагиоклазов методом измерения углов погасания в трех главных сечениях, устанавливаемых на универсальном столике, а также идентификации распространенных законов двойникования плагиоклазов путем качественных наблюдений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42 + Д330.444

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Оптичні і люмінесцентні властивості

Шифр НБУВ: ВА600551 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.316

Рубрики:

Комплексні сполуки міді

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложена краткая история петрографических исследований Украинского щита. Проанализирована эволюция магматизма, особенности формирования ранней коры, генезиса эндербитов и гранитоидов, ареального и зонального метаморфизма геологических пород Украинского щита. Установлено соотношение гранулитовых и гранит-зеленокаменных областей, рассмотрены проблемы коматиитов и санукитоидов. Охарактеризованы геологическое строение, особенности стратиграфического расчленения, метаморфические породы, магматические и ультраметаморфические комплексы Северо-западного, Днестровско-Бугского, Роснитско-Тикичского, Ингульского, Среднеприднепровского и Приазовского районов Украинского щита.

Исследован Софиевский полифазный плутон, прорывающий регионально метаморфизованные вулканиты конкско-верховцевской серии. Подчеркнуто, что плутон сложен уралитовыми габброноритами с возрастом 3.09 млрд. лет, измененными в результате автометасоматоза и превращенными в габброамфиболиты. Рассмотрена флюидная составляющая мафитов, представлены петрохимичекие особенности, а также рассмотрены гидротерминально-метасоматические изменения и сульфидная минерализация в породах Софиевской структуры.

Відзначено, що Л. Г. Ткачук - один з визначних українських петрографів. Його праці з петрології осницького комплексу, чарнокітів і гранітів Українського щита та з петрографії Карпат і на цей час вивчаються геологами.

Показана сложность применения к Украинскому щиту идей плитовой тектоники. Тем не менее, признается наличие горизонтальных движений отдельных блоков щита и частичной субдукции по механизму торошения плит. Предпринята попытка доказать существование прогрессивной ветви гранулитового метаморфизма.

Приведен краткий анализ наиболее значительных работ Н. П. Семененко в области петрологии, морфизма подвижных зон и магматизма.

Розглянуто особливості будови та речовинного складу донних осадків у колонках, піднятих на фаціальному (морфолого-батиметричному) профілі континентального схилу та його підніжжя в районі конуса виносу Амазонки. Результати досліджень вказують на специфіку процесів осадконакопичення в період низького (пізній плейстоцен) і високого (голоцен) рівня океану, фіксуючи за цих обставин досить різку перебудову умов седиментації.